Україна 29 січня вшановує пам'ять Героїв  битви під Крутами.                                                               

Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.

   29 січня 1918 року на залiзничнiй платформi в Крутах перебувало до 520 українських воякiв, юнакiв і студентiв, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. Росіяни вдесятеро переважали, мали бронепотяг та артилерію.

     Українське військове командування очікувало основний наступ більшовиків не з напрямку Бахмача, а з полтавського напрямку, тому саме туди скерувало свіжі та найбільш боєздатні підрозділи чисельністю 500 вояків, а натомість до ст. Крути відправлено 300 виснажених юнаків 1-ї Української військової школи.

     Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько 500—600 вояків.

Бій під Крутами був успішним для оборонців української державності — наказ командування було виконано, стрімкий наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії й мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі. Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

Сучасників особливо вразило поховання 27 юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і були ними страчені. На похороні в Києві біля Аскольдової Могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».

Тичина Павло - Пам’яті тридцяти (1918)

На Аскольдовій Могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних молодих...
На Аскольдовій Могилі
Український цвіт —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка...
На кого завзявся Каїн
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх.

 

 

 

  

 Голокост в Украї́ні — систематичне винищення євреїв на українських територіях, окупованих нацистською Німеччиною в 1941—1944 роках.

У 2005 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію   № 60/7 «Пам'ять про Голокост», що проголосила 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту. Україна приєдналася до цього документу у 2012 році та разом зі всім світом почала відзначати пам'ять про цю сумну подію.

Трагедія Голокосту не оминула ні Україну, ні Донецьку (Сталінську) область. Широковідомими є місця де відбувалося масове знищення єврейського народу нацистською окупаційною владою. Найбільша кількість розстрілів мала місце в містах Бахмуті (алебастрові штольні біля міста), Костянтинівці (Сергіївська балка), Краматорську (селища Іванівка та Ясногірка) та Маріуполі (селище Агробаза). На території м. Донецька у 1942 році існувало єврейське гетто через яке пройшли тисячі євреїв, проте точне їх число залишається й досі невідомим.

     Близько півтора мільйона євреїв знищено нацистами на теренах теперішньої

України.  Це – чверть усіх жертв Голокосту, який є злочином супроти всього людства.

Сьогодні Україна разом з усім світом розділяє скорботу за жертвами Голокосту. 

 

 

УКРАЇНА — ЄДИНА!

Моя країна — Україна!
У світі кращої нема.
Вона Соборна і єдина,
Моя Вітчизна дорога.

Одна, навіки нероздільна —
Ця рідна серцю сторона.
Ще волелюбна й суверенна —
У війнах вистоїть вона.

Повинні жити українці
Під мирним небом у добрі.
Підуть загарбники-чужинці, 
Здолать їх мусим в боротьбі.

                                                Ольга Калина

     Вітаємо всіх українців з Днем Соборності. Це одне з найважливіших свят нашої країни, що символізує те, що ми всі – це один народ і ніякі рубежі не зможуть нас розділити. Давайте ж ніколи, які б негаразди нас ні чекали, не будемо про це забувати. Український народ щорічно святкує День Соборності України. Це свято нагадує нам, що Україна не розділена, що немає окремої Східної і Західної України, а що у нас єдина держава і ми – єдиний народ! Тож прийміть найкращі привітання з нагоди найвеличнішого свята українського народу – Дня Соборності України!

        Свято День Соборності України щороку відзначається  – 22 січня. Саме цього дня у 1919 році було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.

       22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу.

    "Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка", – йшлося у зачитаному в центрі столиці універсалі.

                               

        Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України м. Хусті. Це була наймасовіша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація українців — понад 30 тис. осіб.

      У 71-у річницю Акта злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центральній і Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель та знак ушанування подій Української революції. Більше мільйона людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Києва до Львова.

 

   З  нагоди свята шкільна бібліотека запрошує своїх користувачів переглянути тематичну викладку до Дня Соборності України.

 Для учнів 5-6 класів бібліотекар провела квест-гру «Соборна наша Україна»

Перша локація, яку проходили діти - історична. Бібліотекар запропонувала запитання на знання  знання державних символів України.

Також діти потрапили на локацію "Смачна". Із задоволення учасники відгадували українські національні страви

Найбільше сподобалась учасникам

  квесту локація "Спортивна".Діти по черзі показували види спорту, а команди відповідали.

    

Наприкінці уроку діти написали побажання для своєї країни - України.